Трохимчук Анатолій Іванович
Трохимчук Анатолій Іванович
(28.06.1974 – 15.10.2024)
Народився 28 червня 1974 року в місті Сквира Київської області.
Коли Анатолію виповнився один рік, родина вирушила на Далекий Схід, де в той час тривало масштабне будівництво Байкало-Амурської магістралі (БАМу). Там він здобув базову освіту, закінчивши 9 класів загальноосвітньої школи.
У 1991 році родина Трохимчуків повернулася на Київщину та оселилася в селі Малі Єрчики. У цей період Анатолій успішно закінчив курси водіїв. Саме ця професія згодом стала важливою складовою його трудового та військового шляху.
З червня 1992 року по листопад 1993 року проходив строкову військову службу у військовій частині №42792 на посаді водія.
Після демобілізації працював водієм: спочатку в місцевому колгоспі, а згодом — у місті Києві.
Коли на українську землю прийшла повномасштабна війна, Анатолій не зміг залишитися осторонь. 25 вересня 2023 року на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24 лютого 2022 року був призваний за загальною мобілізацією першим відділом Білоцерківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки до лав Збройних Сил України та направлений до військової частини А4948.
Проходив службу кулеметником механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини А4007.
15 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Цукурине Покровського району Донецької області загинув унаслідок штурмових дій противника. Понад один рік і вісім місяців вважався зниклим безвісти.
Анатолій Трохимчук віддав найдорожче — власне життя — за свободу і незалежність України, за мирне майбутнє своїх рідних та всього українського народу.
Світла пам’ять про Героя назавжди залишиться в серцях земляків, побратимів, рідних і близьких.
Вічна пам’ять Герою!
Слава Україні!
