Дитина чекає на Вас. Врятуйте від сирітської долі.
Хто може усиновити дитину?
Відповідно до статті 207 Сімейного Кодексу України усиновленням є прийняття у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадків, коли усиновлення здійснюється громадянином України дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України, або якщо усиновлювач не є громадянином України чи усиновлення дитини, яка є громадянином України здійснюється іноземцем.
Згідно статті 211 Сімейного Кодексу України усиновлювачем дитини може бути:
- дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини;
- усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п'ятнадцять років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років.
- подружжя;
- особи, які проживають однією сім'єю за рішенням суду щодо усиновлення ними дитини;
- якщо дитина має лише матір, вона може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати перебуває у шлюбі;
- якщо дитина має лише батька, вона може бути усиновлена жінкою, з якою він перебуває у шлюбі;
- якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.
Особи, які мають переважне право на усиновлення дитини
Відповідно до статті 213 Сімейного кодексу України. 1. За наявності кількох осіб, які виявили бажання усиновити одну і ту ж дитину, переважне право на її усиновлення має громадянин України:
- в сім'ї якого виховується дитина;
- який є чоловіком матері, дружиною батька дитини, яка усиновлюється;
- який усиновлює кількох дітей, які є братами, сестрами;
- який є родичем дитини.
2. Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, переважне право на усиновлення дитини має подружжя.
Порядок взяття на облік кандидатів в усиновлювачі
Громадяни України, які бажають усиновити дитину, звертаються з письмовою заявою про взяття їх на облік кандидатів в усиновлювачі до служби у справах дітей та сімї за місцем проживання дитини. Заяву повинно бути написано в присутності працівника служби у справах дітей та засвідчено ним.
До заяви додаються такі документи:
- копія паспорта;
- довідка про заробітну плату за останні 6 місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органом Державної Фіскальної Служби.У разі коли усиновлювачами є сімейна пара, довідку про заробітну плату за останні шість місяців або копію декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчену органами ДФС, може подавати один із подружжя, який має постійний дохід;
- копія свідоцтва про шлюб (якщо заявники перебувають у шлюбі);
- висновок про стан здоров'я кожного заявника;
- засвідчена нотаріально письмова згода 2-го з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення одним з подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;
- довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана органом внутрішніх справ за місцем проживання заявника;
- копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.
- довідка про проходження курсу підготовки з питань виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, з рекомендаціями щодо кількості, віку та стану здоров'я дітей, яких може усиновити заявник, за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У разі коли громадяни України, які бажають усиновити дитину, є її родичами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками чи батьками-вихователями, така довідка не подається.
Після одержання заяви та вище вказаними документами служба у справах дітей протягом 10-ти робочих днів:
- Перевіряє документи на відповідність вимогам законодавства;
- Проводить бесіду із заявниками;
- Складає акт обстеження житлово-побутових умов заявників;
- Розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами та готує відповідний висновок і в разі надання позитивного висновку ставить заявників на облік кандидатів в усиновлювачі. Заява вважається поданою, якщо до неї додані всі документи, зазначені в цьому пункті. Витребування у заявників документів, не зазначених у цьому пункті, не допускається. Строк дії документів становить один рік з дня їх видачі, якщо інше не передбачено законодавством.