Волоконський Олександр Леонідович
Волоконський Олександр Леонідович народився 31 липня 1979 року в багатодітній родині в мальовничому селі Малі Єрчики. Саме тут пройшли його дитинство та ранні роки юності.
Після закінчення 9 класів Строківської школи Олександр прагнув здобути фах і вступив до Сквирського вищого професійного училища №29, яке закінчив у 1997 році, здобувши спеціальність тракториста-машиніста та слюсаря з ремонту сільськогосподарських машин.
З грудня 1997 року по травень 1998 року проходив строкову військову службу у військовій частині А32500 на посаді курсанта танка Т-72. З травня 1998 року по березень 1999 року продовжив службу у військовій частині А1259 на посаді механіка-водія Т-72. З березня 1999 року по червень 1999 року проходив службу у військовій частині А1284 на посаді телефоніста АТС.
Після завершення військової служби Олександр Леонідович займався підприємницькою діяльністю, дбаючи про добробут родини. Усе життя працював будівельником та майстром з ремонтних робіт, щиро любив свою справу і виконував її сумлінно та професійно. Мав широке коло друзів і заслужену повагу серед людей.
24 лютого 2022 року, на підставі загальної мобілізації, був призваний першим відділом Білоцерківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки до лав Збройних Сил України.
Проходив службу на посаді механіка-радіотелефоніста взводу зв’язку 1-го стрілецького батальйону військової частини А2167.
За мужність і відданість Батьківщині був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня, відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест», а також Хрестом «Честь і Слава» 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.
18 квітня 2023 року загинув унаслідок авіаційного удару противника по позиціях підрозділу поблизу населеного пункту Вугледар Волноваського району Донецької області — під час виконання бойового завдання із захисту України.
Світла пам’ять і вічна слава Герою! 🇺🇦
