Білоус Олександр Юрійович
Білоус Олександр Юрійович
14.05.1995 – 02.10.2024
Народився 14 травня 1995 року в с. Погреби Тетіївського району Київської області. У 2000 році сім'я переїхала до м. Сквира Київської області. У 2001 році Олександр пішов до 1 класу ЗОШ №5. Під час навчання брав активну участь в житті школи, був незмінним ведучим всіх заходів.
У 2012 році вступив до Київського університету економіки та права “КРОК” на програміста та паралельно навчався на військовій кафедрі Національного університету оборони України ім. Черняховського.
З 23 грудня 2016-го по 09 січня 2021 року проходив службу за контрактом в Четвертій бригаді оперативного призначення Національної гвардії України, звільнився з посади командира взводу управління та розвідки командира дивізіону зенітного ракетного-артилерійського дивізіону у званні старшого лейтенанта.
Брав участь в ООС з 27 червня по 03 вересня 2017 року, з 05 червня по 06 вересня 2018-го та з 04 вересня 2019 року по 09 травня 2020-го.
З початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, а саме 19 квітня 2022 року був призваний за мобілізацією до Національної гвардії України 1 відділом Білоцерківського РТЦК та СП.
Майор Білоус Олександр Юрійович, виконуючи бойове завдання у групі зведеного підрозділу 27 полку НГУ в складі ТГр «Чернігів» ОТУ «СІВЕРСЬК» між н. п. Мощенка та н. п. Берилівка Чернігівського району Чернігівської області, 14 вересня 2024 року був важко поранений. Був перевезений до Німеччини на лікування. 19 довгих днів і ночей ще билося його серце і боролось за життя, але, на жаль, не витримало і 02 жовтня Олександр Юрійович помер.
За особисту мужність, виявлену в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові, майор Олександр Білоус нагороджений орденом «За мужність» III ступеня посмертно. Про це йдеться в Указі Президента України від 5 лютого 2025 року №64/2025.
Вічна пам’ять Герою!
Слава Україні!
